У природі зустрічається декілька видів нематод, що можуть ушкоджувати вегетуючі цукрові буряки, але викликані ними проблеми досить часто обмежуються як географічно, так і економічно. Та це не відноситься до білої цистової нематоди, Heterodera schachtii. Досить курйозно, але ця проблема з’явилась через інтенсивне вирощування цукровх буряків людством. Хоча це не сьогоднішній феномен, оскільки вперше нематода описана в 1859 році. Через великі затрати на транспортування врожаю цукрових буряків, фермери та переробники завжди намагались концентрувати вирощування цієї культури поблизу цукрових заводів. Найбільш важливим методом у зниженні негативного впливу цистової нематоди є біологічний. Для цього широко використовують так звані «довгі ротації», коли повернення цукрових буряків на те саме поле буде відбуватися не часто, виключення із ротацій культур-господарів нематоди, поліпшення структури ґрунту, а також ранні посіви.
Селекція робить свій внесок у двох різних напрямках. Перший – це створення сортів капустяних (наприклад біла гірчиця), що можуть культивуватися взимку (мова іде про умови Бельгії, Франції) як зелене добриво і знижувати кількість цистової нематоди. Другий – це створення стійких чи напівстійких сортів цукрових буряків. Перші дослідження резистентності цукрових буряків були розпочаті в 50-х роках 20 століття і хоча ген був знайдений у Beta procumbens, видів буряків, що досить подібні до цукрового буряку, це не призвело до створення сортів цукрового буряку для широкого комерційного використання. Виявилось, що досить проблематично було стабілізувати цей ген у цукровому буряку. Відкриття генів, що надавали цукровим бурякам толерантності у розвитку і отриманні задовільної продуктивності на уражених нематодами полях, стало головним досягненням. Такі сорти також зменшували інтенсивність розмноження цистової нематоди.
Технічний лист
